Марш ентузіастів
Тема. Сталінська
індустріалізація України
Мета: Навчальна:
* застосовувати та пояснювати
поняття «індустріалізація»;
* визначити хронологічну послідовність головних подій, пов’язаних з індустріалізацією;
* розглянути перехід
до форсованої індустріалізації,
* знати дати
п’ятирічок;
* показувати на карті основні індустріальні об’єкти, побудовані за цей період;
* аналізувати позитивні та
негативні результати п’ятирічок .
Розвивальна: розвинути в учнів вміння працювати з історичними
матеріалами, зіставляти і критично аналізувати наявну в них інформацію,
обґрунтовувати своє ставлення до викладених у них фактів.
Виховна: сприяти осмисленню ролі людини в історії; поваги до
минулого своєї Батьківщини.
Тип
уроку: комбінований.
Основні
дати: 1929 р.— ЦК ВКП(б)
приймає постанову «Про соціалістичне змагання фабрик і заводів»; 31 серпня 1935
р.— рекорд О. Стаханова; 1928—1932 — роки першої п'ятирічки; 1933—1937 — роки
другої п'ятирічки.
1925 р. - ХІV з’їзд ВКП(б)
прийняв рішення про
індустріалізацію;
1928 р. - судовий розгляд «Шахтинської справи»;
1928 - 1932 перша п’ятирічка;
1929 р.- курс на форсовану
індустріалізацію;
10 жовтня 1932 р.
- пуск Дніпрогесу;
1933-1937 рр. друга п’ятирічка,
1935р. - початок стахановського руху;
Основні
поняття:
Індустріалізація
- це процес побудови великого машинного виробництва в усіх галузях
народного господарства.
Надіндустріалізація - прискорена
індустріалізація.
Проблемне
питання: визначити наслідки індустріалізації
для України.
Ι. Організаційний хід уроку
ΙΙ Актуалізація та мотивація навчальної діяльності учнів
Епіграфом сьогоднішнього уроку можна взяти слова Й.Сталіна:
«Людина – це гвинтик в єдиному суспільному
механізмі»
Ці слова ви краще
зрозумієте після вивчення сьогоднішньої теми уроку.
Визначний український
письменник і державний діяч В. Винниченко свого часу говорив, що «Історію
України не можна читати без брому!»
А Ліна Костенко
- українська поетеса і громадський діяч,
зауважила «…а історію, якої країни можна
читати спокійно? Англії? Франції? Німеччини? Чи Іспанії? Та й чим, власне, наша
історія гірше, ніж в інших народів?»
Дійсно, історія України, як і історія інших країн світу
містить сторінки, сповнені піднесення, героїзму,величі, розквіту.
III Вивчення нового матеріалу
Саме так, неупереджено, ми з вами спробуємо розглянути й
оцінити один з найбільш суперечливих і
неоднозначних періодів нашої історії -
20-30-ті роки XX ст.: Сталінської
індустріалізації України. Саме цей період історії є темою нашого уроку.
Викладач
повідомляє тему і мету уроку.
В ході розгляду даної теми ми спробуємо
розв’язати проблемне питання:
30-ті роки
називали по-різному: «епохою терору», «епохою
утвердження соціалізму», «епохою Сталіна». А як би ви
назвали цей період?»
Розповідь учителя.
Л.Троцький в «Бюлетені опозиції»
писав: «Тепер гасло одне: без оглядки вперед! План переглядається у бік
збільшення… Посилання на об’єктивні перешкоди – погане обладнання, нестачу
сировини, або її погану якість - прирівнюється до зради революції. Зверху вимагають: розмах, ударність,
наступ! Усе інше - від лукавого!»
Слова Троцького як не
можна яскравіше відображають ті події, ту політику, яка проводилася в
Радянському Союзі в той період, який ми з вами будемо розглядати на
сьогоднішньому уроці. Наше з вами завдання протягом уроку знайти пояснення словам
автора, проаналізувати причини такого різкого висловлювання в бік
державно-партійного керівництва СРСР. Чому Троцький дав таку оцінку подіям, що
відбувалися в радянській державі?
План
1. Поняття, передумови, причини індустріалізації
2.Перша та друга п’ятирічки
3.Організація виробничих змагань
4.Життєвий рівень населення
5.Наслідки індустріалізації
1.Поняття, передумови,
причини індустріалізації
Державно - партійне керівництво прийняло рішення згорнути НЕП. Політика НЕПу, як це показало, не відповідала курсу
більшовиків на політичну монополію та перемогу соціалізму в одній
країні.
У 1925р. на
ХІV з’їзді ВКП(б) було
прийнято рішення про початок індустріалізації в СРСР. Сама потреба модернізації
держави не викликала сумнівів. СРСР
суттєво відставав за темпами економічного розвитку від провідних країн світу.
Індустріалізація - це процес
побудови великого машинного виробництва в усіх галузях народного
господарства (карта пам’яті) – визначення та дата
З приходом до влади нового радянського лідера
- Сталіна - основна увага приділялася відбудові та посиленому розвитку
зруйнованої війною та громадською війною промисловості.
Робота з документом.
Визначте мету індустріалізації СРСР за
документом.
Із резолюції ХІV з’їзду ВКП(Б) 23 грудня 1925року
......Вести економічне будівництво під таким кутом зору,щоб СРСР із країни,
що ввозить машини та обладнання, перетворився на країну, що виробляє машини та
обладнання, аби таким чином СРСР в умовах капіталістичного оточення не міг
перетворитися на економічний придаток капіталістичного світового господарства,
а був самостійною економічною організацією........
.......поставити задачу повного забезпечення перемоги соціалістичних
господарських форм над приватним капіталом , зміцнення монополії зовнішньої
торгівлі, зростання соціалістичної держпромисловості та залучення під її
керівництво і за допомогою кооперації дедалі більшої маси селянських
господарств у русло соціалістичного будівництва......
Питання до учнів
Як Ви вважаєте, чому було згорнуто НЕП і запроваджено
індустріалізацію в Україні.
Мета індустріалізації:
- наздогнати провідні країни та подолати економічну
відсталість;
- зміцнити обороноздатність країни;
- забезпечити економічну самостійність і незалежність
СРСР;
- створити економічну базу для побудови соціалізму.
(карта пам’яті) – мета індустріалізації
Питання до учнів
1.Чи можна було
СРСР розраховувати на фінансові кредити інших держав?
2.Чи мав СРСР
колонії?
3.Які в той час
існували джерела для промислової модернізації?
Робота з
підручником стор. 130-131 самостійно визначити джерела індустріалізації
1) перекачування
коштів з легкої та харчової у важку
промисловість;
2) перекачування
коштів із села в місто за рахунок підвищення цін на промислові товари;
3) збільшення
обсягів вивезення за кордон пшениці, нафти, культурних і релігійних цінностей;
4) збільшення
обсягів продажу спиртного;
5) використання
безкоштовної праці в’язнів;
6) масове
соціалістичне змагання;
7) збереження
низького рівня життя населення;
8) запровадження
карткової системи.
(карта пам’яті) – джерела індустріалізації
Перехід
до форсованої індустріалізації.
У 1929 р. – проголошено курс на прискорену або форсовану індустріалізацію (надіндустріалізацію). Цей рік Сталін назвав роком «великого перелому»
та «стрибком до соціалізму».
Марш
ентузіастів
2. Перша та друга п’ятирічки
Створена в 30-ті роки
модель управління виробництвом була
директивною.
Державні органи видавали спеціальні постанови - директиви, у яких зазначалось,
скільки і чого треба виготовляти.
ХV
з’їзд ВКП(б) затвердив директиви по складанню першого п’ятирічного плану
розвитку народного господарства, розрахованого на 1928-1932 роки.
(Карта пам’яті) – дата першої п’ятирічки
В них на збалансованій
основі висувалися три завдання :
- прискорений розвиток промисловості ;
- розгортання колективізації сільського господарства
на добровільній основі;
- піднесення рівня народного добробуту.
План готувався комісією Ковалевського в 3-х
варіантах:
1. мінімальний - 16% щорічного приросту
промислового виробництва;
2. відправний - 18% щорічного приросту
промислового виробництва;
3. оптимальний - 20-22% щорічного
приросту промислового виробництва.
У квітні 1929 року XVI
конференція ВКП(б) розглянула і схвалила оптимальний варіант плану.
У 1929 р. на Луганському паровозобудівному
заводі висунули ідею дострокового виконання п’ятирічного плану. Почалось
соціалістичне змагання за перевиконання планів «П’ятирічку - за чотири роки!».
Основні сили в першій п'ятирічці
були кинуті на будівництво підприємств-гігантів, таких як Дніпрогес, Харківський тракторний завод, заводи
«Запоріжсталь», «Азовсталь»; «Криворіжсталь».
(карта пам’яті) – заводи першої п’ятирічки
Підприємства будувалися в незвичайно
короткі терміни. Оскільки створювалися
нові галузі виробництва, то були
запрошені сотні фахівців з інших країн. Значна частина їх потім опинилися в таборах.
Дніпрогес фільм
Вчитель: На січневому пленумі ЦК ВКП(б) Сталін оголосив
про дострокове виконання першої п’ятирічки за 4роки і 3 місяці. Та коли зіставили натуральні показники плану з обсягом
виробництва у 1932 році виявляється, що сталінська заява – чистої води облуда,
бо насправді п’ятирічку виконати не вдалося. Легенди про дострокове виконання
першої п’ятирічки дуже довго трималася в історичній літературі, а правда була
така - в 1932-1933 роках у нашій економіці склалося неймовірно важке становище,
країна опинилася над прірвою економічної катастрофи. Сталін не відвернув це
лихо, а пересунув його на село.
Репресії проти господарників.
(Питання винесено на
домашнє вивчення одному із учнів у вигляді реферату)
Країна потребувала
високих темпів індустріалізації. Починаючи з 1928 року Сталін почав вимагати прискорення промислових темпів. Будь - який опір почав кваліфікуватися як украй небезпечний опортунізм.
Різке падіння життєвого рівня трудящих оголошувалося неминучим , а економічні
труднощі - «тимчасові».
Протести проти прагнення форсувати індустріалізацію зійшли нанівець.
І це не дивно, адже на ХVI з’їзді ВКП(б) Сталін зауважив: «Люди, які базікають, про необхідність зниження темпів
розвитку нашої промисловості, є ворогами соціалізму, агентами наших класових
ворогів». Це була не порожня погроза. Першим політичним процесом стала
«шахтинська справа» (1928 року). Сфабрикований процес над «шкідниками», а по
суті суд над 53 старими спеціалістами вугільної промисловості Донбасу. Їх
звинувачували у «висаджуванні в повітря і затоплюванні шахт, псуванні
устаткування, підпалі електростанції, зриванні промислового і продовольчого
постачання гірників. Із 49 засуджених 7 розстріляли. Справа була задумана
залякати стару інтелігенцію і змусити її працювати на новий режим. Масовий психоз навколо «шкідництва»
створювався цілеспрямовано і свідомо. Багаторічне нещадне переслідування
привело до практичного знищення нечисленного прошарку інтелігенції. Їхнє ж
місце в промисловості заступили недипломовані «висуванці» з робітників або
спеціалісти , поспіхом підготовлені в радянських технічних вузах. (Карта
пам’яті) –
шахтинська справа
Вчитель: Без репресій неможливо було здійснювати сталінську
політику. За існування такого механізму людина втрачає
матеріальну заінтересованість у результатах своєї праці, на неї впливають
методами залякування, примушування. Атмосфера тотального страху, повсякденне
очікування на неминуче покарання.
Наслідки І п’ятирічки:
·
прискорений розвиток важкої промисловості;
·
створення
енергетичної бази;
·
будівництво
заводів «Запоріжсталь», «Азовсталь»; «Криворіжсталь»,
·
реконструкція
заводів у Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Макіївці;
·
часткова ліквідація безробіття;
·
розвиток сільськогосподарського машинобудування;
·
розгортання соціалістичного змагання;
·
запровадження карткової системи.
Друга
п’ятирічка 1933-1937
(карта пам’яті) – роки другої
п’ятирічки
Друга п’ятирічка для УРСР була затверджена у Москві.
XVII з’їзд КІІ (б) у січні 1934 р. схвалив тези про другу п’ятирічку і прийняв рішення перенести столицю республіки з Харкова до Києва.
Із загальної суми капіталовкладень в народне господарство країни на другу п’ятирічку, що становила 133 млрд крб , в економіку України планувалося вкласти 17 млрд крб, або 13 %. Протягом другої п’ятирічки в Україні було побудовано 1000 нових промислових підприємств, це Харківський турбінний завод, Новокраматорський завод важкого машинобудування, Дніпровський алюмінієвий завод (карта пам’яті) – підприємства другої п’ятирічки
Головна особливість другої п'ятирічки полягала в тому, що якщо перша - це в основному будівництво нових підприємств, то друга - їх освоєння. Капіталовкладення, зроблені в першій п'ятирічці, почали приносити плоди, а нові підприємства - випускати продукцію. Проте перший час нові заводи працювали досить погано.
Причина полягала в недостатній підготовці
промислових кадрів. У
першій п'ятирічці побудували заводи, обладнані новою, імпортною технікою, але
люди ще не навчилися справлятися з технікою. Можна було побудувати за рік
завод, але не можна підготувати навіть одного інженера. Перші радянські
інженери ще тільки закінчували вузи (це були перші випуски, коли процес
навчання ще тільки налагоджувався) й зі студентської лави нерідко призначалися
на керівні посади. Без практичного досвіду їм було досить важко. Але не
вистачало не тільки інженерів, не вистачало і кваліфікованих робітників. Мало
того що старі робітники не знали сучасної нової техніки - цих старих робітників
було мало. Загальне число робітників за першу п'ятирічку зросло вдвічі. А їх ще належало навчити професії. Як
правило це були сезонні будівельні робітники - землекопи, теслі. По закінченні
терміну будівництва з них комплектувалися постійні виробничі кадри нового
підприємства. Тому дуже важливим явищем другої п'ятирічки стало масове технічне навчання робітників без відриву
від виробництва.
Наслідки ІІ пятирічки
- будівництво
нових підприємств – Харківський турбінний завод, Новокраматорський завод
важкого машинобудування.
- розгортання
стаханівського руху.
·
відміна карткової системи (1935 р.).
Промисловість СРСР
залишалася тільки на п'ятому місці після США, Німеччини, Великобританії та Франції (так само, як і
промисловість царської Росії на початку століття). Скоротився тільки розрив.
Конкретні результати капітального будівництва в Україні були
вагомі. Серед побудованих в СРСР 35 промислових гігантів у республіці
розміщувалось 12, з них - 7 новобудов (Дніпрогес, «Запоріжсталь»,
«Криворіжсталь» , «Азовсталь» , Новокраматорський машинобудівний завод, Дніпровський
алюмінієвий завод, Харківський тракторний завод.
Презентація ЗіК
Запитання
Випишіть міста, де було зведено новобудови першої п’ятирічки та знайдіть їх на карті.
Випишіть міста, де було зведено новобудови першої п’ятирічки та знайдіть їх на карті.
Запитання
Як, на вашу думку, у радянській пресі повідомлялось
про надання спеціалістами -інженерами
США допомоги у будівництві заводу?
Запитання
Чому, на вашу думку, не було виконано плани капітального будівництва?
3. Організація виробничих змагань
Чому, на вашу думку, не було виконано плани капітального будівництва?
3. Організація виробничих змагань
Вчитель: Якщо вивчати історію індустріалізації країни за
тогочасними газетами в око впадають, перш за все, величезний ентузіазм
трудящих, спрямований на дострокове
виконання планів, самопожертва тисяч робітників, що відмовляли собі в
найнеобхіднішому, аби якнайшвидше побудувати економічний фундамент соціалізму. Поштовхом до розгортання масового змагання стала публікація
в газеті «Правда» статті В. І. Леніна «Як організувати змагання?».
9травня 1929 року ЦК ВКП(б) прийняв постанову «Про соціалістичне
змагання заводів і фабрик». Його організація покладена на профспілки, а
загальне керівництво ним - на партію. Так в СРСР розгортається соціалістичне
змагання.
Розгорнулося
змагання під гаслом «П’ятирічку - за чотири роки!» За звітами на кінець першої
п’ятирічки в Україні у виробничому змаганні брали участь дві третини працюючих.
В основі соціалістичного змагання лежало не матеріальне
стимулювання, а заклики до «соціалістичної» свідомості робітників докласти
додаткові сили для прискорення побудови соціалізму. Соціалістичне змагання
вважалося виявом ініціативи самих робітників, що насправді його організовували
за наказами згори. На кінець першої п’ятирічки у промисловості України
працювали 84 тисячі інженерів і техніків. Розгорнувся рух за
оволодіння новою технікою і підготовку кваліфікованих робітників безпосередньо
на виробництві. Він дістав назву ізотовського руху. Вибійник горлівської шахти
«Кочегарка» М. Ізотов почав навчати молодих робітників безпосередньо під час
роботи в шахті.
Презентація Ізотов
Народився
9 лютого 1902 року в селі Мала Драгунка (нині
село Орловської області РФ) в селянській родині.
1932
року застосував пневматичний відбійний молоток, виступив з ініціативою передачі досвіду молодим
робітникам. 1933 року організував на шахті
ділянку-школу («ізотовську школу») підвищення кваліфікації молодих вибійників
шляхом виробітку інструктажу на робочому місці. У вересні 1935 році підтримав
почин О. Стаханова і видобув за 6 годин 240 т вугілля (понад 30
змінних норм).
У
лютому 1936 року встановив світовий рекорд — 607 т вугілля за 6-годинну
зміну.
(карта пам’яті) -
Ізотов
Запитання:
Чим було вигідне соціалістичне змагання для радянської
влади? Чи виник би термін «П’ятирічку –
за чотири роки!» наприклад, в США?
Фільм про О.Стаханова
На шахті «Центральна-Ірміне» у м. Кадіївці на Донбасі у серпні 1935 р. було організовано змагання за
звання кращого вибійника. Було вирішено удосконалити метод видобування
вугілля. О. Стаханову доручено поставити
рекорд з видобутку вугілля, для того було створено відповідні умови. У ніч на 31 серпня за
6-годинну зміну він нарубав відбійним молотком 102 т вугілля замість 7 тон, перевиконавши норму в 14,5
раз. Олексій Стаханов застосував метод роботи, заснований на
поділі виробничих операцій між вибійником і кріпильником. Варто зазначити, що подвиг О.Стаханова – це праця цілої бригади шахтарів,
проте його було приписано одній особі з
метою пропаганди надзвичайних можливостей радянської людини.
(Карта пам’яті) - Стаханов
Запитання
1.З якою
метою було вирішено поставити цей рекорд?
2. У чому полягала суть стаханівського руху?
2. У чому полягала суть стаханівського руху?
Інтерв’ю з донькою Олексія Стаханова Віолеттою
— Чому на роль передовика - героя було обрано сааме Олексія?
— Один був людиною похилого віку, другий добре працював, але так само добре й випивав, третій був недостатньо охайним у побуті, четвертий — політично неграмотним... Ідеально за всіма параметрами підійшли батько і Мирон Дюканов. Обидва були ініціативними, молодими, статними, мали відповідну біографію: росіяни, із селян... Батько ніколи не приховував, що в лаві в ніч з 30 на 31 серпня з ним були кріпильники Тихон Борисенко та Гаврило Щоголев, — говорить Віолетта Олексіївна. — Я вважаю, що тоді просто вперше було розумно організувано працю.
Запитання
Чому, на вашу думку, так ретельно добиралась кандидатура на роль передовика?
Чому, на вашу думку, так ретельно добиралась кандидатура на роль передовика?
Вчитель: Змагання починалося як ударницький рух, проте його
економічний ефект почав знижуватися вже на 2- й рік, а поліпшувалися лише
тільки «паперові» показники. Займаючись виробництвом заради виробництва, не
відчуваючи ефекту від своєї праці як споживачі матеріальних цінностей,
робітники потроху втрачали ентузіазм.
Запитання
Яку роль у виконанні завдань індустріалізації відводилося виробничому змаганню?
Завдання для учнів. Використовуючи «кейс-метод»
(вивчення випадків) учням пропонується опис реальної ситуації щодо фактів
соціалістичного змагання, а учні аналізують причини успіхів і невдач описаних
фактів, заповнюючи таблицю
Результати
змагань
|
Позитивні
|
Форми змагання (факти)
|
Негативні
|
|
Зростання продуктивності праці, підвищення норм виробітку
продукції;
Часткове підвищення розмірів матеріальної винагороди
|
1) рух за дострокове виконання та перевиконання планів:30
-31.08.1935р.- в Кадіївці забійник шахти «Центральна -Ірміно» О. Стаханов
застосував новий метод роботи, побудований на розподілі операцій між
кріпильником та відбійниками, в результаті за зміну видобув 102т. вугілля (в
4,5 рази більше норми ); М.Ізотов за допомогою 7 відбійників видобув 607 т.
вугілля.
|
Посилення диспропорції в розвитку окремих галузей
виробництва;
Зниження якості продукції.
Зростання кількості нещасних випадків на виробництві.
Посилення репресій щодо не виконавців планів.
|
4. Життєвий рівень населення
Розповідь вчителя:
Форсованому
економічному розвитку було принесено в жертву
життєвий рівень народних мас.
Максимальна концентрація засобів на розвиток важкої промисловості загострила і без
того складну ситуацію в легкій промисловості. Це негативно відобразилося на
добробуті трудівників. Деяке номінальне підвищення заробітної плати не
забезпечувалось товарною масою. Державні позики з’їдали збереження. В роки
першої п’ятирічки держава розгорнула широку торгівлю алкогольними напоями. В
вересні 1931 р. Сталін дав вказівку Молотову «відкрито піти на максимальне
збільшення виробництва горілки...». В умовах гострої продовольчої кризи, голоду
на селі сталінське керівництво продовжувало експорт хліба. В життя радянських людей надовго ввійшли черги, продовольчі
картки, дефіцит самого необхідного. Сотні тисяч людей, які виїхали з села і які
стали робітниками, не могли отримати житло.
Робота з документом
Учням пропонується самостійно опрацювати документ
і дати відповідь на питання: «Уривок з якого листа був надрукований в газеті «Правда»
у 1932р. і чому?»
1.З листа М. Ізотова «Як я працюю»:
«Я працюю 10 років вибійником на одній з найбільш великих шахт Донбасу - на
Горлівській шахті №1. Кілька років підряд я перевиконую всі завдання і зараз
щоденно даю 400-500% норми.
У нас 6-годинний робочий день, але
багато вибійників фактично лише 3-4 години працюють в забої. Я ж сиджу в забої
в середньому 5 годин. На прихід і повернення з уступу я витрачаю не більше
години. Я намагаюсь ущільнити свій робочий день, не витрачати час, дорогий для
мене, і для держави. Коли на нашій шахті і на всіх шахтах кожен вибійник
повністю використає свій робочий час,…наша країна отримає додаткові тисячі тонн
вугілля.»
2.З
листа робітників металургійної промисловості - вчорашніх колгоспників.
«Ми звертаємось до всіх організацій заводу з
проханням покращити наші побутові умови…Багато наших товаришів-колгоспників
тікають назад. Майже кожен день 10-15 людей розраховуються.»
3.З
листа законтрактованих для будівництва «Запоріжсталі»(1931р.).
«Дожились
до злиднів, немає ні взуття, ні одягу.»
4. Із спогадів письменника Ф. Гладкова, який
працював на будівництві Дніпрогесу і підприємств Запорізького металургійного
комплексу про харчування робітників.
« Я
буваю на фабриці-кухні і мене нудить від одного вигляду нестерпної їжі. Я буваю
на ділянках робіт куди їжу привозять в термосах. Ця синя бовтанка смердить
трупом та помийною ямою. Робітники надають перевагу лише хлібу з водою.»
5. Наслідки індустріалізації для України:
Визначити
позитивні та негативні наслідки індустріалізації
1. Інвестування в промисловість України
значної частини коштів;
2.Побудова
та реконструкція
великих промислових об’єктів: з 35 загальносоюзних гігантів в Україні 7
новобудов (кожний вартістю понад 100 млн. крб.)
3.
Україна за показниками індустріального розвитку на той час зайняла провідне
місце в Європі, перетворилася з аграрної
на індустріально-аграрну республіку;
4. Нерівномірність процесу
модернізації промислового потенціалу республіки;
5. Поява нових галузей промисловості;
6.
Україна була перенасичена шкідливими підприємствами та відходами від їхньої
діяльності. Внаслідок бездумної надіндустріалізації, економії на
природозахисних об’єктах екологічна ситуація в республіці стала загрозливою;
7.
Прискорений розвиток засобів виробництва
(група А) за рахунок виробництва предметів споживання (група Б) призвів до
занепаду легкої та харчової промисловості
та до зниження життєвого рівня населення;
8.
Зростаюча урбанізація - збільшення кількості міського населення. Чисельність
городян в УРСР у 1926-1930 р.р. зросла удвічі.
9.
Україна остаточно втратила економічну самостійність, її економіка була цілком
підконтрольна союзним наркоматам.
Таким чином, позитивним підсумком індустріалізації в
Україні стало зростання кількості підприємств важкої промисловості, будівництво
нових шахт, електростанцій і в підсумку перетворення України в
індустріально-аграрну країну, яка за рівнем деяких галузей промисловості випередила
деякі європейські держави.
Серед негативних наслідків можна виділити,
зокрема підрив розвитку сільського господарства, легкої і харчової
промисловості; нераціональне й нерівномірне розміщення продуктивних сил;
ігнорування економічних механізмів розвитку економіки; зниження життєвого рівня
населення.
(Карта пам’яті) – наслідки
індустріалізації
Проблемне питання:
Проблемне питання:
30-ті
роки називали по-різному: «епохою терору», «епохою утвердження соціалізму»,
«епохою Сталіна». А як би ви назвали цей період?
Як
ви розумієте епіграф сьогоднішнього уроку , слова Й.Сталіна:
«Людина – це гвинтик в єдиному суспільному
механізмі»
V. Узагальнення та систематизація знань
1. Процес створення машинного виробництва в усіх галузях
господарства, насамперед у промисловості
- це ……….
2. Підкресліть, які заводи було побудовано, а не
реконструйовано, у роки
індустріалізації?
А) Дніпропетровський металургійний завод; Б) «Запоріжсталь»;
В) Дніпродзержинський металургійний завод; Г) «Криворіжсталь»;
Д) «Азовсталь»; Е) Луганський паровозобудівний завод;
Є) Харковський тракторний завод.
3. Дніпровська гідроелектростанція дала перший струм в …..
році.
4. Вибійник шахти «Центральна-Ірмине» в Кадіївці ………….. застосував метод роботи,
заснований на поділі виробничих операцій між вибійником і кріпильником.
5. Перенесення столиці України з Харкова до Києва відбулось
в ……… році.
6. У якій галузі промисловості зародилося масове
виробниче змагання трудових колективів
(вугільній,
залізорудній, машинобудівній, металургійній)
7. 1933 року …………. організував на шахті ділянку-школу підвищення кваліфікації молодих вибійників шляхом виробітку інструктажу на робочому місці.
8. Роки першої п’ятирічки (
………-……….)
9. Роки другої
п’ятирічки (…………-………..)
10. В …….
році проголошено курс на форсовану індустріалізацію.
VI. Підсумок
Рефлексія
Я
дізнався нового ……… Мене вразило……….
Мені
сподобалось……….. Я навчився………..
VI.Д/з параграф
23,
відповідати на питання,
Дост.
рівень – Що спільного і відмінного в процесі індустріалізації СРСР та інших
країн?
Вис.
рівень - Спробуйте самостійно скласти
розповідь від імені людини, яка побувала на будівництві Дніпрогесу. Що вас
вразило, від чого ви були в захваті, а що засмутило?
Комментариев нет:
Отправить комментарий